среда, 9 июня 2021 г.

                        Профілактика гострих кишкових                        інфекцій та харчових отруєнь 

         Як правило у літній період частішають випадки виникнення спалахів гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь, пов'язаних із вживанням продуктів харчування та питної води, забруднених збудниками зазначених захворювань. Більшість групових інфекційних захворювань та харчових отруєнь виникають після проведення масових святкувань - весіль, ювілеїв, випускних вечорів, проводів в армію то
        Гострі кишкові інфекції – це група захворювань, що протікають з ознаками інтоксикації і ураження шлунково-кишкового тракту. Збудниками кишкових інфекцій є окремі групи бактерій (шигели, сальмонели та інші), умовно-патогенні мікроби (стафілококи, протей), віруси (ротавіруси, ентеровіруси і т.д.), гельмінти (лямблії, амеби). Час від зараження людини до перших клінічних проявів захворювання триває від кількох годин до 2—3 діб. Гострі кишкові інфекції виникають внаслідок вживання заражених продуктів або води, які проникають в організм людини через брудні руки, продукти харчування. При цьому наявність збудників та процес їх розмноження в продуктах харчування не впливає на смакові якості продукту. 
        Найчастіше факторами передачі кишкової інфекції стають готові страви, молоко і молочні продукти, кондитерські вироби, які готуються "із запасом", що призводить до накопичення у продуктах збудників інфекційних захворювань. 
        Джерелом інфекції при всіх цих захворюваннях є хвора людина та носій інфекції. Збудники кишкових інфекцій живуть і розмножуються в кишківнику хворого і виділяються у зовнішнє середовище з випорожненнями і сечею. Характерною загальною рисою цих інфекцій є наявність бактеріоносійства, тобто здатність збудника жити і розмножуватись в кишківнику людини, не викликаючи ознак захворювання. Бактеріоносії мають велике значення в розповсюдженні інфекційних хвороб, оскільки вони здатні виділяти збудника у великій кількості, при цьому виявити їх можливо лише при бактеріологічному обстеженні. Тварини також часто є переносниками патогенних мікроорганізмів, які викликають інфекційні захворювання та харчові отруєння. 
        Харчові отруєння - це захворювання людини, що передаються переважно через їжу. Основною причиною їх виникнення є вживання в їжу продуктів, що володіють шкідливою дією, чи в результаті розвитку в них шкідливих мікроорганізмів, чи внаслідок вмісту різних токсичних речовин. 
        Харчові отруєння поділяються на три групи: мікробного походження (токсикоінфекції), немікробного (отруєння продуктами з вмістом отруйних хімічних сполук(гриби і ягоди, окремі лікарські рослини, хімічні токсини), з невстановленими причинами. 
        Одним із найбільш поширених джерел харчових отруєнь можуть бути продукти, зараженімікробами, що виділяють дуже сильні токсини (отрути білкового походження). Це, в першу чергу, Clostridium botulinum — збудник ботулізму. Досить часті випадки харчових отруєнь спричинені токсинами деяких видів стафілокока. Ці бактерії активно розмножуються при звичайній кімнатній температурі на різноманітних харчових продуктах, що не підлягають перед їх споживанням термічній обробці (тістечка з кремом, молочні продукти, паштети, вінегрети). Джерелом зараження таких продуктів можуть бути хворі, що страждають стафілококовими захворюваннями.                     Необхідно відзначити, що харчові отруєння найчастіше виникають раптово, нерідко захоплюючи значний контингент осіб, і, як правило, досить швидко загасають. Разом з тим вони можуть зосереджуватися в мікрорайоні обслуговування визначеного харчового підприємства. 
         При гострих кишкових інфекційних захворюваннях та харчових отруєннях ефективність профілактичних заходів залежить від рівня гігієнічних знань населення та дотримання ряду гігієнічних правил: 
         1.Не вживати продуктів і напоїв при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності та недотримання термінів споживання; не вживати «самоквасу», приготовленого з сирого молока. Зберігати продукти харчування тільки у спосіб, зазначений на упаковці та у встановлений термін;
        2. Зберігати їжу захищеною від комах, гризунів та інших тварин. Для надійного захисту продуктів зберігайте їх у щільно закритих банках (контейнерах); 
        3. Не купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб. Купуючи будь-які харчові продукти у торговельній мережі, споживач має право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продукції; 
         4. Не вживати незнайомі гриби, ягоди, трави та інші рослини. При харчуванні у непристосованих умовах (ліс, пляж тощо) виключати контакт продуктів з ґрунтом та піском; 
         5. Не готувати продукти із «запасом»; приготовлені страви бажано вживати відразу, а у разі повторного споживання, вони мають проходити вторинну термічну обробку; зберігання виготовленої страви без холоду не повинно перевищувати 2-х годин. Не зберігайте їжу та продукти довго, навіть у холодильнику; 
        6. Не брати в дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують охолодженого зберігання); 
        7. При готуванні багатокомпонентних страв дотримуватись вимог щодо технології обробки кожного компоненту(паштети, м'ясні салати тощо); при споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, а при споживанні дітьми - обдати окропом; 
         8. Не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі водойми тощо); 
         9. Для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з централізованих джерел водопостачання або питну бутильовану; при неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки, туризм тощо) для миття посуду і рук вода має бути профільтрована і проварена; для пиття та приготування їжі необхідно мати з собою запас питної води; 
        10. Перед приготуванням їжі та перед її вживанням завжди мити руки з милом; дотримуватись правил особистої гігієни, ретельно мити руки милом після користування громадським транспортом, після відвідування туалету; 
         11. При відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни; дорослим необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб діти не споживали незнайомі ягоди та продукти; 
         12. Для купання та відпочинку слід користуватися лише офіційно дозволеними пляжами. При купанні у водоймах і басейнах не слід допускати попадання води в рот. Виконання цих нескладних правил та порад допоможе уникнути захворювання гострої кишкової інфекції і зберегти Ваше здоров'я та здоров'я Ваших близьких! Але, якщо раптом у Вас виникли симптоми гострої кишкової інфекції (ГКІ), чи харчового отруєння необхідно негайно звернутися за медичною допомогою! Будьте завжди здорові!

четверг, 11 февраля 2021 г.

Безпека в Інтернеті: 

що потрібно знати

Від соціальних мереж – до онлайн-банкінгу: сьогодні Інтернет проник у наше життя і діяльність. Окрім комп’ютерів та ноутбуків, ми підключаємо до Інтернету все – мобільні телефони, планшети, холодильники, телевізори й багато інших портативних пристроїв. Саме тому дуже важливо знати якомога більше про безпеку у Всесвітній мережі.

Необхідно віднайти правильні способи захисту нашого приватного життя, коли ми перебуваємо онлайн.

Багато хто думає, що безпека в Інтернеті – це ілюзія, і бути захищеним зараз неможливо, адже веб-сайти збирають конфіденційну інформацію так тонко, що ми навіть не знаємо що саме їм відомо. Це, можливо, й так, але ця невпевненість – ще одна причина, щоб зберегти свою приватність та уникнути витоку персональних даних в Інтернет.

Чи є щось, що ми можемо зробити, аби бути більш захищеним коли займаємося серфінгом в Інеті, крім того, що не показувати свої паролі, або не надавати забагато особистої інформації?

Ось декілька непоганих способів, які можна використовувати для збереження вашої персональної інформації.


Оновлення програмного забезпечення 

Найкращим захистом від вірусів є не антивірусний захист, своєчасне оновлення програмного забезпечення. Адже його розробники слідкують за можливими загрозами і намагаються захистити свої продукти нововведеннями. Тому, коли ваш пристрій пропонує вам оновлення – не ігноруйте це!



Перевірка сайтів

Наполегливо рекомендуємо не вводити персональну інформацію (логін, пароль, номер телефону чи платіжної карти) на запити неперевірених сайтів.

Такі дані можна надавати лише тим ресурсам, які вже пройшли вашу перевірку, або відомим мережам (наприклад, Google, Facebook, Rozetka, ваші блоги на інформаційних ресурсах тощо).

І ще – обов’язково перевіряйте назву сайту в адресному рядку браузера (www.google.com.ua а не www.goolge.com.ua).

Вводити ж інформацію з платіжних карток чи паролі від них можна лише на сайтах зі значком «замочка» в адресному рядку. Таке з’єднання вважається захищеним, а ваші дані не потраплять до рук сторонніх осіб.

Фішинг – виловлювання інформації 

Останнім часом став популярним такий різновид шахрайства як фішинг. Мета фішингу – отримання доступу до конфіденційної інформації користувача (логінів, паролів, даних платіжних карток).

Фішингові повідомлення, зазвичай, приходять на електронну пошту і спонукають до негайних дій, не залишаючи часу на роздуми. Шахрайські повідомлення найчастіше надходять від імені відомих брендів, знайомих, друзів чи банків та впливають на емоційне сприйняття інформації. Вони можуть:

– викликати тривогу за стан своїх банківських рахунків;

– обіцяти грошові вигоди з докладанням мінімальних зусиль (лотереї, повідомлення про можливий неочікуваний спадок тощо);

– пропонувати фінансові угоди з неймовірно вигідними умовами;

– закликати до пожертв після новин про стихійні лиха чи ще щось або ж звертатися до вашого милосердя, пропонуючи допомогти хворим дітям.

Фішинг може використовувати не лише розсилку листів на електронні адреси, але й онлайн-оголошення, результати пошукових систем, імітацію «випливаючих» вікон із системними повідомленнями, смс-повідомлення розповсюдження інформації у соціальних мережах.

Не натискайте на подібні оголошення. Перевірте їх. Задля простої і швидкої перевірки – рідним чи друзям можна зателефонувати, благодійні фонди чи банки мають офіційні контакти, через які можна уточнити будь-яку інформацію, а якщо листи від незнайомих вам осіб чи джерел – просто ігнорувати її.



Увага! Пароль!

Безпечний пароль – це перша гарантія того, що ваша особиста інформація перебуває під надійним «замком». 

Пароль має бути складним (букви й цифри, великі й малі, не менше ніж 8 символів). Паролі до різних ресурсів мають бути різними.

Запам’ятайте, пароль не має містити особистих даних (наприклад, прізвище чи дату народження).

Паролі до важливих ресурсів (електронна пошта, сторінка в соціальній мережі) потрібно змінювати хоча б раз у 3 місяці. Якщо ж у вас багато паролів до різних ресурсів записуйте їх або використовуйте програми зберігання паролів, наприклад, KeePass. 

Для надійнішого захисту використовуйте  двохфакторну автентифікацію, де це можливо!

                    Безпека в Інтернеті - просто!