МЕТОДИКИ РАННЬОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ

МЕТОДИКА 

РОЗВИТКУ НІКІТІНИх

Останнім часом усе більшої популярності набувають різні навчальні  курси, які ефективно доповнюють шкільне навчання і заповнюють прогалини загальноприйнятої освітньої системи. Пильної уваги батьків заслужили заняття з ментальної арифметики і так звана педагогічна методика Нікітіних.

ХТО ТАКІ БОРИС ТА ОЛЕНА НІКІТІНИ?

Борис та Олена Нікітіни - це мама і тато багатодітної родини. Вони обоє  отримали педагогічну освіту. Ідея виховання дітей за новою системою виношувалася у Бориса Павловича, коли він ще був у молодому віці і працював в авіаційній галузі. Він мріяв створити власну школу, де молоде покоління виховувалося б не на заяложених методиках радянського простору.

Олена Олексіївна Нікітіна після зустрічі з прекрасною людиною, за її словами, своїм чоловіком Борисом, народила йому сімох дітей. Разом вони прийняли рішення запровадити нову методику виховання у власній родині. Вони створили у своєму будинку атмосферу творчості й активно виховували та навчали своїх дітей. Поступово методика збагачувалася новими гіпотезами, доказами правильності теорії, новими підходами. Тут були і спроби, і помилки, але результат такого виховання за новою схемою дав свої позитивні результати.

СУТЬ МЕТОДИКИ НІКІТІНИХ

Бориса та Олену Нікітіних можна сміливо назвати піонерами нової вітчизняної педагогіки. Вони виховували своїх дітей ще за радянських часів і вже тоді змогли довести, що нестандартний підхід до навчання дає  результати, які вражають.

Методика з розвитку дітей Нікітіних - це опис їхнього особистого педагогічного досвіду, який вони проаналізували й розклали по поличках для інших батьків.

ПРИНЦИПИ СИСТЕМИ НІКІТІНИХ

1. Батьки повинні дотримуватися балансу у вихованні дитини, оминаючи такі крайнощі: зайва увага і гіперопіка («заорганізованість»), а також ігнорування дитини ( «занедбаність»).
2. Потрібно надати дитині максимальної свободи - нехай грає, займається спортом або малює, коли хоче і тільки тоді, коли їй це буде цікаво. Жодного насильства та примусу.
3. Важливо зберігати легкість, невимушеність і природність. Це стосується як домашньої обстановки (комфортний одяг, проста затишна обстановка), так і близькості до природи (прогулянки та ігри на свіжому повітрі, турпоходи).
4. Батьки повинні брати безпосередню участь у розвитку дитини: гуляти, грати, допомагати робити уроки і т. ін. Залучення і щирий інтерес батьків - обов'язкові риси прихильників методу Нікітіних.

Нікітіни розробили і спеціальні ігри з розвитку для дітей. Для їх проведення потрібні кубики, квадратики, цеглинки, деталі конструкторів тощо. Такі ігри навчають дітей критичного мислення, аналізу, логіки і креативності.

ПРИНЦИПИ ВИХОВАННЯ

Система виховання Нікітіних також має свої особливі принципи:

1. Кожна дитина має право сама вибрати те заняття, яким вона хоче займатися. Але при цьому мама і тато зобов'язані пояснити дитині, що потрібно приділяти однакову увагу і розумовому, і фізичному розвитку організму.
2. Немає необхідності робити з дитини «капусту» - надягати на неї велику кількість одягу. Утеплення малюка має відповідати порі року. Дуже добре, якщо одягу буде якомога менше.
3. Сина або дочку потрібно вже з раннього віку ознайомити з різними видами спорту, з різними тренажерами і відповідним спорядженням. Завдання батьків - прищепити малюкові любов до спорту і фізичної культури.
4. Мама і тато зобов'язані в усьому підтримувати сина або дочку, завжди цікавитися тим, що відбувається в їхньому житті, поділяти погляди на їхні хобі і захоплення. Дитина повинна відчувати, що вона з батьками на одній хвилі, що вони його люблять і завжди готові допомогти.

ЯК ВИКЛИКАТИ 

БАЖАННЯ ЗАЙМАТИСЯ?

Система Нікітіних допоможе відповісти на питання, які так часто турбують батьків: «Як змусити дитину займатися?» Насправді немає нічого складного. Потрібно просто створювати для дитини таку обстановку,  за  умов якої розвиток йде попереду самого навчального процесу. Наприклад, не варто давати малюкові іграшки, які відповідають її віку. Буде краще, якщо ви подаруєте йому ігри, які більше підходять для дітей старшого віку. Тоді мозок у вашого сина або дочки запрацює прискореним чином. З дитинства діти йдуть до того, що їм поки незрозуміло, але цікаво. Тому потрібно створити такі умови, за яких дитина буде постійно пізнавати щось нове.

ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК 

ДИТИНИ 

ЗА МЕТОДИКОЮ НІКІТІНИХ

Нікітіни приділяли велику увагу питанню фізичного розвитку своїх дітей. Вони виховали власних дітей загартованими, витривалими, які рідко хворіють.

Для того щоб досягти такого результату, із раннього дитинства дітей потрібно:

• знайомити зі спортом;
• годувати здоровою їжею та не перегодовувати;
• одягати в зручний одяг, що не заважає рухатися;
• загартовувати.

Загартовування з дитинства - це запорука міцного імунітету. Що для цього рекомендують робити Нікітіни:

• обливатися холодною водою;
• ходити босоніж по снігу;
• дотримуватися певної температури повітря в приміщенні.

IНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК 

ДИТИНИ 

ЗА МЕТОДИКОЮ НІКІТІНИХ

Інтелектуальний розвиток відіграє одну з найважливіших ролей у даній системі. Нікітіни розробили безліч ігор, які змушують активно працювати мозок. Але всі вони мають одну спільну вимогу: правила гри не розголошуються. Спочатку це може здаватися дивним і навіть нереальним. Насправді все набагато простіше, ніж здається на перший погляд. Коли дитина починає грати, вона стежить за батьками і в самому процесі гри вникає в суть того, що відбувається. За спостереженнями випливають висновки. Аналізуючи дії інших учасників, дитина задіює інтелектуальне мислення.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ 

ІГРИ НІКІТІНИХ

Складіть візерунок Нікітіна

Це одна з елементарних ігор, у яку може зіграти навіть малюк, якому виповнилося тільки півтора року. Але й дітям старшого віку вона буде цікавою, потрібно лише ускладнити завдання для дитини.

Базою для гри є 16 кубиків Нікітіна. Довжина кожного ребра становить  три сантиметри, а кожна сторона пофарбована в той чи інший колір.

Суть гри полягає в тому, що мама і тато сідають біля дитини і пропонують їй зібрати якийсь візерунок із кубиків. Спочатку нехай малюк спробує скласти лінію одного кольору, потім треба чергувати кольори, а потім перейти на більш складні візерунки. Основною деталлю гри є те, що закінчити її потрібно до того, як дитина втратить до неї інтерес.

Складіть квадрат Нікітіна

Це також універсальна гра, яка підходить для дітей від 2 років і старше. Представлена вона безліччю різних геометричних фігур. З них потрібно зібрати квадрат. Для найменших пропонується зробити квадрат із двох фігурок - трикутників, прямокутників чи з інших частин, з яких може складатися позначена в завданні фігура. Опанувавши цей рівень, можна переходити до наступного. Кількість фігур, з яких потрібно зібрати квадрат, залежить від віку дітей і збільшується.

ПЕРЕВАГИ МЕТОДИКИ

Діти мають стійкий до багатьох захворювань імунітет. Навіть якщо організм підкосила інфекція або вірус, він набагато швидше, без ускладнень впорається з цим.

• Допитливі діти, які прагнуть чогось нового, хочуть отримати нові знання.
• Діти завжди готові до будь-яких життєвих труднощів, не бояться помилитися, швидше знаходять правильний вихід із будь-якої ситуації.
• Діти стають інтелектуально розвинені й культурно освічені.

НЕДОЛІКИ МЕТОДИКИ

• Дитина сама вибирає, чим їй займатися. У школі це істотно позначається на її успішності, адже до вивчення нецікавих для неї предметів вона не заглиблюється.
• Система передбачає тісний контакт дітей із батьками, позбавляючи їх можливості спілкуватися і розвиватися разом зі своїми однолітками. Це може призвести до того, що їхнє коло спілкування стає обмеженим.

МЕТОДИКИ РАННЬОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ

ВАЛЬДОРФСЬКА

 МЕТОДИКА

Вальдорфська методика орієнтована на особистість кожної дитини. Основний принцип полягає у відсутності строгих прийомів і спеціальних програм для занять. Основний ресурс саме життя малюка в теплому сімейному кліматі, який найбільш сприятливий для активного всебічного розвитку.

Методика спрямована проти раннього навчання дітей. Адже такий інтелектуальний розвиток негативно позначається на дитинстві кожного малюка. Дана система допомагає залучити дитину до творчості, народної культури, духовного розвитку та повноцінного виховання в колі родини.

ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ МЕТОДИКИ

Вальдорфська методика розвитку дітей була розроблена відомим німецьким філософом Рудольфом Штайнером. У 1907 році він випустив книгу під назвою Освіта дитини, в якій йому вдалося повною мірою розкрити основні принципи практичного навчання.

У 1919 році філософ відкриває власну школу. З часом Штайнер відкриває і дитячий садочок, призначений для дітей, чиї батьки працюють на тютюновій фабриці Вальдорф-Асторія, яка знаходиться в Штутгарті (Німеччина). Назва фабрики стало основою для майбутнього найменування методики Штайнера.

З часом такий підхід до навчання дітей приніс свої плоди. Завдяки перевагам розробленої програми, подібні школи і дитячі садки стали відкриватися по всьому світу спочатку хвиля охопила міста Німеччини, а потім США, Швейцарію, Великобританію, Норвегію, Угорщину, Австрію та інші країни.

На сьогоднішній день по всьому світу працює близько 800 шкіл і 2000 дитячих садків, де активно практикують дану методику.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ МЕТОДИКИ

Штейнер має власний особливий погляд на філософію виховання дітей. Він дотримувався думки, що дитинство це унікальний період в житті кожного малюка, тому дитина повинна якомога довше залишатися маленькою. З цього випливає основне завдання батьків і педагогів сприяти тому, щоб дитина змогла насолоджуватися своїм віком.

Система спрямована на повагу до такого важливого періоду, як дитинство. Програма працює за принципом невипередження, що дозволяє дитині розвиватися в нормальному темпі.

Головна мета полягає в активному розвитку природних здібностей дітей і зміцненні віри в свої сили і можливості. Саме тому на першому місці в таких школах знаходиться не отримання знань, а виховання.

Одним з основних постулатів у роботі прийнято вважати освоєння народної культури і популярних видів художньої діяльності.

Для цієї теорії важливо дотримуватися повної гармонії душі і тіла. Простіше кажучи, дитина розглядається в ролі цілісної та гармонійно розвиненої особистості, у якої ідеальне співвідношення всіх необхідних проявів емоційних, духовних, соціальних, фізичних та інтелектуальних.

ОСОБЛИВОСТІ ВАЛЬДОРФСЬКОЇ СИСТЕМИ

Навчання дітей згідно з методикою Штайнера відрізняється деякими особливостями, які враховують педагоги в школах і дитячих садках.

• Робота з дітьми дошкільного віку. Всі діти поділені на групи за віком від 3 до 7 років. У результаті вони живуть в одній великій сім'ї, де маленькі непосиди можуть спостерігати за старшою групою, а старші допомагають доглядати за молодшими. Як правило, у кожній групі навчається до 20 осіб.
• Правильна організація вільного простору. Філософ був впевнений, що індивідуальність дитини активно розвивається тільки в тому випадку, якщо нічого не заважає її розвитку. Тому в приміщенні має бути достатня кількість іграшок, всіляких декоративних елементів та захоплюючих меблів, які можуть зацікавити малюка. Наявність телевізора і комп'ютерів в садочку і в школі також є звичною справою. Дитина має можливість самостійно вибрати, чим в даний момент займатися.
• Правильні іграшки. Прихильники вальдорфської теорії не використовують іграшки, виконані з таких матеріалів, як пластмаса, а також відмовляються від механічних і електронних виробів. Вони використовують більш прості конструкції, виконані з природних і екологічно чистих матеріалів. Сучасна іграшка не повинна дитині диктувати умови гри, а легко натякати на свої функціональні можливості, щоб малюк міг її варіативно використовувати в ігровому процесі.
• Наслідування. До 7 років хлопчики і дівчатка пізнають світ не розумовим шляхом, а шляхом наслідування. Таким чином, дитина як губка вбирає в себе все, що її оточує: батьки, друзі, вихователі, їжа, іграшки.
• Захоплюючі ігри. Це основна частина вальдорфських дитячих садків, в яких ігри займають найбільшу кількість часу в порівнянні з методикою навчання в стандартних садках і школах. Педагоги не встановлюють жодних правил гри, щоб не обмежувати дитячу фантазію. Діти самостійно вирішують, у що вони хочуть грати в даний момент і які іграшки необхідно використовувати.

Вальдорфські вихователі дотримуються думки, що всьому свій час. Саме тому вони не наполягають на тому, щоб використовувати програми раннього розвитку малюків. Немає необхідності в тому, щоб зайвий раз перевантажувати пам'ять і інтелект дитини. Таким чином, весь процес навчання побудований на тому, що вихователі враховують духовні та вікові особливості учня. Це дозволяє дитині отримувати необхідну порцію знань саме в той період його життя, коли їй це дійсно необхідно.

Діти більш охоче пізнають світ в ігровій формі, включаючи в роботу власні емоції, а не просто заучуючи абстрактні поняття цифри або букви. Під час навчання в дитячому садку особливу увагу викладачі приділяють розвитку дрібної моторики рук, тому тут часто проводяться уроки ліплення різноманітних виробів або вишивання. Для старшої групи вихователі пропонують пошиття м'яких іграшок, різьблення по дереву і обробку кам'яних виробів.

ПЕРЕВАГИ МЕТОДИКИ

Популярність і затребуваність даної методики це результат великої кількості переваг, які відзначають не тільки педагоги і батьки, але й дитячі психологи.

• Створення теплої та невимушеної атмосфери, в якій малюки почувають себе вільно і впевнено.
• Наявність невеликих, але дуже затишних класів, у яких вихователі можуть приділяти увагу кожному учневі.
• Відсутність оцінок. Фактор оцінювання згубно позначається на подальшому сприйнятті дитиною самого поняття навчання.
• Постійний контакт з батьками, які завжди можуть допомогти малюкові і підтримати.

• Всі заняття організовані в живій ігровій формі, що позитивно позначається на розвитку творчих здібностей.
• Педагоги прищеплюють дітям корисні практичні навички реального життя, допомагають розвивати критичне мислення, вчать малечу самоконтролю та дотримання дисципліни.
• Заняття творчістю чергуються з різними фізичними вправами і ручною працею. Ця програма дозволяє рівномірно розподіляти навантаження, виключаючи ймовірність перевтоми малюків.

Такі переваги активно вплинули на поширення цієї педагогічної методики по всьому світу.

НЕДОЛІКИ МЕТОДИКИ

Як і інші педагогічні програми, вальдорфська модель має певний список недоліків:

• У процесі пізнання себе, як особистості, філософ вказав на те, що мова йде про чуттєврй досвід. Саме тому в програму навчання не входять науки, які базуються на логіці, аналізуванні та технічному розвитку людини.
• У подальшому діти можуть стикатися з труднощами у навчальній програмі (інститут, університет), принципи якої дещо відрізняються від тієї програми, що була їм нав'язана в дитячому садку або в школі.
• Успіх у розвитку дитини безпосередньо залежить від високої кваліфікації і знань самого вихователя.
• Вчений приділив особливу увагу езотеричній сфері діяльності, розглядаючи такі поняття, як астральні та вищі духовні тіла, до яких долучається учень. Наявність подібного езотеричного напрямку вважається дивним для сучасних методистів. Адже такий ефект вважається небезпечним і руйнівним для дитячої психіки.

Вивчення даної методики призначене для обдарованих дітей та батьків, які бажають допомогти власній дитині самореалізуватися в цьому світі.

МЕТОДИКИ РАННЬОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ

МЕТОДИКА 

ГЛЕНА ДОМАНа

Одна з головних ідей програми Домана базується на тому, щоб максимально задіяти дитячий мозок. Адже до 6 років мозок дитини активно росте і розвивається, дозволяючи їй засвоювати велику кількість нової інформації. Доман проводив різні дослідження, які підтвердили розвиток дитячого мозку під час його активної роботи. Продумана методика Домана дозволяє батькам сприяти активному розвитку малюка, використовуючи перевірені принципи.

ХТО ТАКИЙ ГЛЕН ДОМАН?

Глен Доман американський вчений, більш відомий, як автор однієї з найбільш затребуваних програм, спрямованих на ранній розвиток дітей. Доман лікар-нейрохірург з Філадельфії. Після Другої світової війни вчений почав роботу над своєю унікальною теорією.

Заручившись підтримкою колег, Глен розпочав активну діяльність, спрямовану на роботу з дітьми, у яких відзначали порушення нервової системи і пошкодження головного мозку. Такі роботи отримали великий успіх, тому у 1955 році вчений відкрив власний інститут Розвитку Людського Потенціалу.

Майбутня методика Глена Домана будувалася на тому, що лікар намагався стимулювати резервні клітини головного мозку, використовуючи різні зовнішні подразники. Мова йде про ті клітини, які не були уражені внаслідок тяжкого захворювання. Це дозволило вченому отримати досить цікаві і важливі висновки: під час активної стимуляції одного з органів чуття, з'являється висока ймовірність досягти бажаного різкого збільшення активності мозку.

Спеціально для дітей були розроблені унікальні програми, за рахунок яких малюки мали можливість освоювати читання, навчатися правильно рахувати.

ПРИНЦИПИ МЕТОДИКИ

Методика розвитку Домана будується на таких принципах:

1. Починайте розвиток дитини якомога раніше. Глен впевнений, що вирішальний етап у розвитку малюка настає відразу після його народження і триває до 6 років. У цей проміжок батьки повинні постаратися закласти основні знання та всі необхідні навички. Надалі їх потрібно буде активно розвивати.
2. Вибір часу. Всі домашні вправи потрібно проводити тоді, коли малюк відчуває себе ситим та бадьорим. Важливо, побудувати кожне заняття виключно на позитивних емоціях. Ігрова форма сприяє кращому засвоєнню нової інформації.
3. Повага до дитини. В родині необхідно створити довірчі взаємини з малюком, де він буде відчувати батьківську підтримку. Необхідно ставиться до дитини як до дорослої людини: не рекомендується перекручувати назви предметів або сюсюкатися.
   
4. Потрібно вчасно зупинятися. Всі заняття повинні закінчуватися до того, як дитина відчує втому. Адже, з перших уроків у дітей формується ставлення до навчання, тому важливо створити позитивний настрій.
5. Планування завдань. Методика принесе бажані результати, якщо кожен урок буде систематичним і послідовним. Батьки повинні самостійно вивчити весь матеріал і спланувати кожне наступне заняття.

ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК ЗА МЕТОДИКОЮ ДОМАНА

Доман активно працював над фізичним розвитком малюків. Вчений прийшов до висновку, що батьки повинні надати можливість своїй дитині рухатися з перших днів свого життя. Завдяки таким заняттям, вже в перший місяць малюк з легкістю зможе долати відстань до 1 м кожен день.

Адже діти, яких батьки сповивали з самих перших днів їхньої появи, ставали більш апатичними. Вони не можуть зробити те, що їм хочеться. Це негативно позначається на їхньому психологічному розвитку, що може виявитися ближче до підліткового віку.

Згідно системи раннього розвитку, вчений рекомендує батькам виконувати різні гімнастичні вправи для немовлят. Проте особливу увагу слід приділити саме повзанню, що сприяє активному розвитку і росту нижніх відділів мозку. Для цього з самого народження немовля поміщають в спеціальний трек для повзання.

ЯК НАВЧИТИ ЧИТАТИ ЗА МЕТОДИКОЮ ДОМАНА

Щоб дитина змогла освоїти читання в ранньому віці, Доман пропонує батькам разом із малюком пройти 5 важливих етапів:

1. Окремі слова. На першому етапі необхідно використовувати тільки 15 слів. Після вивчення цих слів можна переходити до подальшого поповнення словникового запасу.
2. Словосполучення. Це проміжний етап між читанням окремих слів і цілих речень. Для цього батьки повинні скласти окремі комбінації з тих слів, які вже добре знайомі дитині.
3. Побудова простих речень. Використовуємо вже вивчені словосполучення і складаємо набір з 5-ти речень, які необхідно щодня повторювати разом з малюком.
   
4. Поширені речення. На цьому етапі дитина має можливість розуміти повноцінні речення і правильно висловлювати свої думки. Батьки повинні дати дитині можливість самостійно скласти речення зі слів, які йому найбільше подобаються.
5. Книги. Важливо навчити дітей працювати з дрібним друкованим текстом, де на одній сторінці міститься велика кількість слів.

Методика базується на принципі подачі та вивченні матеріалу від простого до складного, що дозволяє дитині поступово розвиватися в нормальному темпі.

ЯК НАВЧИТИ РАХУВАТИ ЗА МЕТОДИКОЮ ДОМАНА

Діти в ранньому віці звикли мислити фактами. Приміром, якщо доросла людина почує слово два вона уявить цифру 2, а дитина дві точки. Тому важливо надати дитині всі факти, які допоможуть їй в майбутньому швидко визначати кількість предметів, не перераховуючи їх.

Для ефективного навчання батькам рекомендується виготовити 100 карток розміром приблизно 27х27 см. На кожній картці потрібно намалювати точки від 1 до 100 в хаотичному порядку. Діаметр кожної точки повинен бути приблизно 2 см.

На початковому етапі потрібно задіяти тільки два набори карток це моделі з точками від 1 до 5 і від 6 до 10.

Послідовність освоєння нового для малюка матеріалу виглядає наступним чином:

1. На першому етапі важливо, щоб малюк усвідомив таке поняття, як кількість.
2. Наступний етап рішення легких рівнянь з тією інформацією, яку малюк вивчив.
3. Переходимо до вирішення завдань.
4. На четвертому етапі важливо розібратися з поняттям цифра і навчитися їх запам'ятовувати.
5. Рішення цифрових рівнянь.

Поетапне виконання кожного завдання сприяє тому, що знання дитини поступово розширюються.

ПЕРЕВАГИ МЕТОДИКИ

До списку переваг представленої методики відносяться наступні факти:

• Навчання можна починати з перших днів народження дитини.
• Всі завдання досить прості, вони не вимагають великої кількості часу на підготовку.
• Матеріал для кожного уроку батьки можуть зробити власноруч. Картки можна вирізати з цупкого паперу або картону.
• Для занять не потрібно участь висококваліфікованих фахівців, батьки можуть самостійно приділяти час дитині і кожен день проходити з нею певний етап в розвитку.
• Методика спрямована на всебічний розвиток дитини. Картки можуть бути виготовлені з урахуванням різної тематики природа, тварини, їжа, транспорт та інше.

Завдяки таким перевагам, даний принцип навчання користується особливим попитом у сучасних батьків.

НЕДОЛІКИ МЕТОДИКИ

Незважаючи на всі плюси цієї програми, відзначають і деякі мінуси:

• Під час навчання малюк абсолютно пасивний, так як його основне завдання дивитися на картки, які демонструють батьки.
• Дитина не вчиться самостійно читати, слухати і проводити аналіз опрацьованого тексту.
• Дитина не має можливості проявляти свої творчі нахили під час навчання.
• Процес навчання повністю формалізований - важливо виконувати певні правила відповідно до інструкції і демонструвати картки кілька разів на день, не пропускаючи заняття.
• Діти від 3-х років неохоче працюють з батьками за методикою, якщо раніше вони не були з нею ознайомлені.

Однак, незалежно від перерахованих недоліків, перевірена на практиці теорія Домана сприяє потужному інтелектуальному старту, який так необхідний для раннього розвитку дитини.

МЕТОДИКИ РАННЬОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ

    Методика виховання  Марії Монтессорі

Методика італійського педагога Марії Монтессорі набула популярності ще у середині ХХ століття і досі є однією із найпоширеніших у сучасній системі виховання. Основа розвитку дитини тут полягає у роботі над індивідуальними вміннями малюка та спрямована підготувати дитину до реального життя в усіх його аспектах. Що ж являє собою педагогіка Монтессорі?

 

В основі цього методу лежить кілька правил: по-перше, головне у вихованні – це свобода дитини у всіх аспектах її зростання. Малюк має розуміти, що йому довіряють, тому дають можливість вибору, і також можливість робити власні помилки та самостійно їх виправляти. Саме він обирає, що і коли вивчати, як діяти у тій чи іншій ситуації, як впоратись із проблемою тощо (звісно, в міру його знань та можливостей).

 

По-друге, кожна дитина повинна бути самостійною. Роль батьків тут зводиться до можливості лише підштовхнути малюка в правильному напрямку. При цьому,  батьки не можуть критикувати дитину, порівнювати з іншими дітьми чи карати. Будьте терплячими, адже час летить надто швидко, й ось-ось вашому маляті доведеться самостійно йти у дорослий світ, і він повинен бути готовим до цього.

По-третє, будь-яке навчання має бути підлаштованим під індивідуальні потреби та можливості дитини, адже кожна дитина особлива, і потребує особливого підходу. Тут же методика Монтессорі  спрямована на розвиток  індивідуальних талантів дитини.

 

Окрім цих характеристик, такий спосіб виховання та розвитку передбачає кілька різновидів занять з дитиною.  

Перша група – так звані навички практичного життя. Цим поняттям Монтессорі означувала базове вміння дитини подбати про себе, оточуючих та середовище, у якому живе. Так, на заняттях діти вчаться одягатися, прибирати  та доглядати за одягом, користуватися побутовими приладами, готувати просту їжу тощо. Тож дитина уже з раннього віку розуміє, що є самостійною, відповідальною та самодостатньою, відповідно росте із високою самооцінкою та впевненістю у собі. Окрім того, під час таких занять розвиваються практично усі функції та фізіологічно-розумові системи:  дрібна моторика, логічне мислення, мовлення, опорно-рухова система, координація рухів тощо.     

Друга група вправ відповідно до методики Монтессорі спрямована на розвиток сенсорного сприйняття дитини (зір, слух, нюх, смак, дотик). За допомогою найрізноманітніших предметів, будь то дзвоники, м’які іграшки,  смакові або запахові коробочки, пазли, тканини чи якісь крупи, дітки вчаться відрізняти форми, розміри, текстури, запахи, смаки, температуру і т. д. 

 

Ще одна група занять – математична. Спершу дитині пояснюють поняття кількості, а далі, залучаючи максимальний арсенал наочних прикладів, показують, як це поняття кількості відображається у цифрах. Після того, як основа буде закладена,  поступово розвивають й наступні базові математичні знання, будують логіку мислення. Важливо в процесі навчання залучати якомога більше цікавих для дитини предметів – це може будь-що, що можна прив’язати до математики – яблука, кубики, цукерки, шнурочки, картинки, барвисті обгортки, іграшки тощо. Так у підсвідомості дитини процес навчання асоціюватиметься із чимось цікавим та приємним. 

Далі – група вправ, спрямована на розвиток навичок читання та письма. Методика Монтессорі не передбачає «зазубрення» алфавіту. ЇЇ принципи базуються на порівнянні почутого та побаченого, на постійному повторенні букв/слів. Також розвиток мовлення відбувається за рахунок регулярного читання вголос та усного мовлення.

 

І останнє – зона природничого  виховання. Ця група вправ має на меті вести дитину у світ природи, біології, астрономії, географії, історії. Основа таких занять – спостереження. Діти не лише вчать історію та теорію із цих галузей, але й самі вчаться, для прикладу, класифікувати тварин, складають пазли із зображенням рослин, слухають народні легенди та пісні окремих народів, переглядають відео про ареал того чи іншого регіону, малюють будову земної кори та інше.

 

Врешті, головне у вихованні за будь-якою методикою - любов та підтримка батьків. 

ТЕМА ТИЖНЯ "КРАСА У НАШОМУ ДОМІ. МЕБЛІ"

Що встановити в дитячій кімнаті? Величезні каталоги меблів можуть ввести в ступор - так багато товарів пропонують сучасні виробники. Але частину з них можна відсіяти відразу - досить знати кілька базових критеріїв підбору.

Вибираючи меблі в дитячу кімнату, загострювати увагу потрібно на:

Безпеці. Речі повинні бути нешкідливими, нерозбірними, небиткими і максимально простими по конструкції.

Зручності. Дитина повинна без проблем діставати до «своїх» полиць, вішалок, ящиків і т.д.

Терміни служби. Малюк швидко ростиме - немає сенсу купувати дитячі меблі «на століття», якщо вже за пару років вони стануть непотрібними.

Також варто подбати про психологічний комфорт дитини і розвиток її смаку. Варто заздалегідь продумати колірну концепцію кімнати (в подальшому її можна буде змінити відповідно до темпераменту малюка). Найчастіше рекомендують вибирати відтінки бежевого, теплого зеленого, спокійного блакитного або оранжевого кольорів. Дерев'яні меблі (або з імітацією натуральної деревної текстури) відмінно вписуються в базові рішення і не дратують дитину.

 Ліжка та крісла

 

Дитина багато часу проводитиме в своїй кімнаті, і потрібно заздалегідь подбати про те, щоб обстановка ій не зашкодила.

Ліжко для дошкільника може бути з напівтвердим матрацом. У віці 3-7 років дитині напевно сподобається «тематичне» спальне місце - машинка, карета, кораблик і т.д. Спальне місце школяра вже має бути ортопедичним. У цьому віці дитині краще купувати «доросле» односпальне або півтораспальне ліжко, але без ящиків - дітям складно підтримувати в них порядок.

Альтернативою ліжка (починаючи з трирічного віку) може стати розкладне крісло. Є тематично оформлені недорогі моделі (розраховані на дошкільний вік і початкову школу) і «дорослі» варіанти, якими можна користуватися і після закінчення школи.

Шафи і полиці

Звичайні повнорозмірні шафи від підлоги до стелі не дуже підходять дитині. Їх можна купувати «на виріст», але тоді батьки повинні допомагати малюкові зі зберіганням речей. Кращим варіантом буде шафа-купе з розсувними дверцятами, двома підвісними секціями, декількома нижніми ящиками і вертикальною стійкою з полицями. На верхніх секціях зберігатиметься одяг на інші сезони, на нижніх - все, що може знадобитися швидко.

Комоди з висувними ящиками - не найкраще рішення, якщо вони вже не вбудовані в ліжко. Роликовий механізм може швидко зноситися - користуватися ним буде важче, а ящики вискакуватимуть або застрягатимуть. До того ж, в шафі можна побачити весь одяг відразу - комод такої можливості не дає.

Полки розміщуйте на комфортній для дитини висоті. Це питання безпеки - намагаючись дістатися до високої полиці, малюк може впасти і отримати серйозну травму. Якщо дитина займається спортом в кімнаті або просто любить активно гратися, не варто купувати шафи зі скляними і дзеркальними дверцятами.

 Столи та стільці 

З початком навчання дитині буде потрібне спеціальне місце для занять. Воно повинне:

• сприяти формуванню правильної постави;
• давати достатньо місця для роботи;
• не викликати швидкої втоми і почуття дискомфорту.

Враховуйте велику роль гаджетів в життя сучасних дітей - на робочому столі дитини має бути достатньо місця і для класичних занять, і для комп'ютера (ноутбука, планшета і т.д.). Якщо місця достатньо, в дитячій можна встановити два столи - для ПК і для інших завдань.

У «просунуті» комп'ютерні столи вбудовані полички і скриньки, які допоможуть краще організувати робочий простір. Аналогом для класичного столу можуть стати або окремі органайзери, або комплектне бюро.

Пам'ятайте - дитячі комп'ютерні столи повинні бути досить низькими, щоб не створювати додаткового навантаження на зап'ястя. Якщо ви вже купили малюкові високий стіл, підберіть крісло з регулюванням висоти до комфортного рівня.

Для дітей старшого віку можна купувати звичайні офісні меблі. А якщо ваша дитина багато часу проводить за ПК, подаруйте їй спеціальне ергономічне геймерське крісло. Воно дозволить мінімізувати шкоду для постави і підтримуватиме тіло в зручному положенні.

Тумби, табуретки, банкетки 

Маленькій дитині буде складно користуватися звичайними високими стільцями - потрібно придбати аналог. Можна вибрати мініатюрні стільчики для шкільних парт, низькі табуретки або банкетки. На них малюкові буде зручно сідати, наприклад, щоб взутися.

Тумби також будуть корисні. На них можна встановити лампу, покласти телефон або книгу, поставити нічний стакан води або електронний будильник.

 

З чим доведеться зіткнутися

Дитяча активність може виявитися руйнівною навіть для дуже міцних меблів. Тому багато батьків роблять вибір на користь бюджетних рішень, розрахованих на 3-7 років використання. Меблів випускається багато, і при їхній покупці обов'язково треба перевіряти:

• якість каркаса і наповнювача (їх повинно вистачити на заявлений термін);
• наявність токсичних домішок в фарбах і тканинах (часто визначається за «кислотними» кольорами).

Кімната для дитини — це її особиста фортеця, місце, де вона грає, розвивається, росте. Там вона вчиться самостійності та акуратності. Щоб прищепити дитині відповідальності, її потрібно навчити доглядати за своїми речами, а також меблями, яка знаходиться в її кімнаті. Самим важливим предметом меблів є диван. На ньому Ваше чадо буде проводити більше всього часу. Як правильно вибрати дитячий диван?
 

Справа ця не легка, адже варто врахувати безліч різних деталей, щоб підібрати саме ту модель, яка змогла б задовольнити потреби як батьків, так і дитини. На сучасному ринку представлено безліч різних моделей, тому досить складно зробити вибір. Щоб полегшити собі задачу, потрібно визначити, які вимоги будуть самими основними при виборі виробу.

Дитячі дивани можуть володіти різним механізмом трансформації. Також вони випускаються у великому розмаїтті дизайнів, стилів і колірних рішень. Для малюків часто вибирають зображення улюблених героїв мультфільмів.

Батьки приділяють особливу увагу функціональності, безпеці й високій якості меблів. Сучасні моделі здатні забезпечити спальним місцем, а також заощадити простір, що дуже важливо для кімнат, що мають невеликі розміри. Розглянемо основні критерії, на які варто звертати увагу при виборі дитячого дивана.

Види дитячих диванів

До найпопулярніших видів диванів для дітей відносять:

Кутові. Такі моделі зазвичай вибирають для просторих кімнат. Їх можна розміщувати або в кутку, або в центрі кімнати, якщо її розміри дозволяють. Кутові моделі можуть бути стаціонарними або розкладаються. Зазвичай їх оснащують коробом для зберігання речей, куди можна складати білизну або іграшки.

Прямі. Це класичний варіант, який по цей час користується популярністю. Плюсами прямого дивана можна назвати те, що він може мати різні розміри, що дозволяють помістити його в кімнату з будь-якою площею. Крім того, він володіє величезною кількістю різних механізмів трансформації, що робить можливим підібрати стоїть модель, що відповідає бюджету.

Модульні. Ці вироби є улюбленцями сучасних дизайнерів. Вони дуже зручні тим, що складаються з декількох модулів, які можна збирати по Вашому розсуду. Дитина сам може переставляти пересувні елементи, що, у своєму роді, нагадує гру в конструктор.

Ортопедичні. Такий варіант буде найкращим в тому випадку, якщо Ви збираєтеся використовувати диван як постійного місця для сну. Наявність ортопедичного матраца сприяє правильному розташуванню хребта і розвитку гарної постави. Також такий виріб слід вибирати для дітей, хворих на сколіоз або мають інші проблеми зі спиною.

При покупці звертайте увагу на те, щоб меблі не мала гострих кутів і випирають цвяхів, скоб або інших деталей. Виріб не повинен бути занадто високим. Стандартна висота становить 70-75 сантиметрів.

Як правильно вибрати диван для дитини

Для того, щоб зробити вдалий вибір, потрібно приділити увагу таким деталям:

Розмір. Не варто вибирати виріб великого розміру. По-перше, дитині не потрібен великий диван, а по-друге, дитячі кімнати зазвичай мають невелику площу, тому габаритна меблі займе весь вільний простір. Розміри кімнати потрібно використовувати раціонально, адже там потрібно виділити місце, де дитина могла б вільно грати і відпочивати. Крім того, чим габаритні меблі, тим важче її буде розкласти. Також слід зупиниться на невисоких моделях, особливо, якщо Ваш малюк дуже активний і часто перевертається уві сні. Таким чином Ви зможете запобігти травмам.

Механізм трансформації. Ця деталь сприяє перетворенню дивана в ліжко. Механізм повинен бути міцним і надійним, а також легким у використанні, адже малюкові самому потрібно буде його розкладати і складати.

Каркас. Дитячі меблі повинна складатися з якісних і натуральних деталей. Всі матеріали повинні бути екологічно чисті, гіпоалергенні і безпечні для здоров'я. Каркас, в кращому випадку, повинен бути виготовлений з натуральної деревини, наприклад бука або дуба. Трохи дешевшим варіантом є сосна і береза.

Наповнення. Ця деталь повинна бути багатошаровою. Шарами можуть виступати синтепон, латекс, пінополіуретан і пружинний блок. Матрац повинен бути обов'язково ортопедичним, адже це найкращий вибір для зростаючого хребта і для правильної постави.

Оббивний матеріал. Оббивка грає не тільки практичну, але і естетичну роль. Неякісна тканина швидко прийде в непридатність і виріб доведеться перетягувати або в гіршому випадку — замінювати новий. Вибирайте якісний матеріал, стійкий до зносу і довговічний. За ним має бути легко доглядати, адже діти часто можуть залишати за собою плями. Забарвлення повинна поєднуватися з колірною гамою кімнати. Діти, як правило, вибирають яскраві варіанти з зображенням їх улюблених мультяшних героїв, тварин або рослин.

Варто відзначити, що для дитячого дивана ні в якому разі не варто вибирати шкіряну оббивку. Дитині буде на ній не комфортно, оскільки шкіряний матеріал не зберігає тепло. Крім того, спати на ньому незручно, оскільки постільна білизна буде постійно зісковзувати.

Приділивши увагу всім перерахованим деталям, Ви зможете підібрати диван, який зможе порадувати і Вас і Вашої дитини.