Методика виховання Марії Монтессорі
Методика італійського педагога Марії Монтессорі набула популярності ще у середині ХХ століття і досі є однією із найпоширеніших у сучасній системі виховання. Основа розвитку дитини тут полягає у роботі над індивідуальними вміннями малюка та спрямована підготувати дитину до реального життя в усіх його аспектах. Що ж являє собою педагогіка Монтессорі?
В основі цього методу лежить кілька правил: по-перше, головне у вихованні – це свобода дитини у всіх аспектах її зростання. Малюк має розуміти, що йому довіряють, тому дають можливість вибору, і також можливість робити власні помилки та самостійно їх виправляти. Саме він обирає, що і коли вивчати, як діяти у тій чи іншій ситуації, як впоратись із проблемою тощо (звісно, в міру його знань та можливостей).
По-друге, кожна дитина повинна бути самостійною. Роль батьків тут зводиться до можливості лише підштовхнути малюка в правильному напрямку. При цьому, батьки не можуть критикувати дитину, порівнювати з іншими дітьми чи карати. Будьте терплячими, адже час летить надто швидко, й ось-ось вашому маляті доведеться самостійно йти у дорослий світ, і він повинен бути готовим до цього.
По-третє, будь-яке навчання має бути підлаштованим під індивідуальні потреби та можливості дитини, адже кожна дитина особлива, і потребує особливого підходу. Тут же методика Монтессорі спрямована на розвиток індивідуальних талантів дитини.
Окрім цих характеристик, такий спосіб виховання та розвитку передбачає кілька різновидів занять з дитиною.
Перша група – так звані навички практичного життя. Цим поняттям Монтессорі означувала базове вміння дитини подбати про себе, оточуючих та середовище, у якому живе. Так, на заняттях діти вчаться одягатися, прибирати та доглядати за одягом, користуватися побутовими приладами, готувати просту їжу тощо. Тож дитина уже з раннього віку розуміє, що є самостійною, відповідальною та самодостатньою, відповідно росте із високою самооцінкою та впевненістю у собі. Окрім того, під час таких занять розвиваються практично усі функції та фізіологічно-розумові системи: дрібна моторика, логічне мислення, мовлення, опорно-рухова система, координація рухів тощо. 
Друга група вправ відповідно до методики Монтессорі спрямована на розвиток сенсорного сприйняття дитини (зір, слух, нюх, смак, дотик). За допомогою найрізноманітніших предметів, будь то дзвоники, м’які іграшки, смакові або запахові коробочки, пазли, тканини чи якісь крупи, дітки вчаться відрізняти форми, розміри, текстури, запахи, смаки, температуру і т. д.
Ще одна група занять – математична. Спершу дитині пояснюють поняття кількості, а далі, залучаючи максимальний арсенал наочних прикладів, показують, як це поняття кількості відображається у цифрах. Після того, як основа буде закладена, поступово розвивають й наступні базові математичні знання, будують логіку мислення. Важливо в процесі навчання залучати якомога більше цікавих для дитини предметів – це може будь-що, що можна прив’язати до математики – яблука, кубики, цукерки, шнурочки, картинки, барвисті обгортки, іграшки тощо. Так у підсвідомості дитини процес навчання асоціюватиметься із чимось цікавим та приємним.
Далі – група вправ, спрямована на розвиток навичок читання та письма. Методика Монтессорі не передбачає «зазубрення» алфавіту. ЇЇ принципи базуються на порівнянні почутого та побаченого, на постійному повторенні букв/слів. Також розвиток мовлення відбувається за рахунок регулярного читання вголос та усного мовлення.
І останнє – зона природничого виховання. Ця група вправ має на меті вести дитину у світ природи, біології, астрономії, географії, історії. Основа таких занять – спостереження. Діти не лише вчать історію та теорію із цих галузей, але й самі вчаться, для прикладу, класифікувати тварин, складають пазли із зображенням рослин, слухають народні легенди та пісні окремих народів, переглядають відео про ареал того чи іншого регіону, малюють будову земної кори та інше.
Врешті, головне у вихованні за будь-якою методикою - любов та підтримка батьків.
Комментариев нет:
Отправить комментарий