ТЕМА ТИЖНЯ "ЧАРІВНИЙ СВІТ ТЕАТРУ"

Виховуємо артистизм в дитині

   Артистизм потрібен далі не тільки акторам, а й педагогам, бізнесменам, юристам — більшості людей, які працюють з іншими людьми. Навіть якщо ви не бачите свою дитину в акторстві, набутий артистизм допоможе їй не боятися відповідати на уроках, з легкістю заводити знайомства та бути відкритою новому.

                                            

                    

     Насправді, виховування артистизму — кропіткий, довгий процес. Як тільки малюк каже своє перше слово, ваше завдання — активно проявляти емоції у повсякденному спілкуванні. Ви — головний приклад для наслідування.

Перші виходи дитини на сцену відбуваються у дитячому садочку або удома, коли малечі пропонують «підмостки» у вигляді стільчика, а публікою стає родина. Найважливіше, що можете дати чаду у перші рази знайомства зі сценою – це відчуття впевненості. Прості слова «У тебе все вийде, ти найкращий!» допоможуть малюку зрозуміти: його ніхто не сваритиме, якщо він забуде вірш, пісню чи танець; у ньому ніхто не розчарується. Навіть невпевнений малюк з часом відчує ту саму впевненість у своїх силах, адже у нього є найсильніша підтримка – батьківська.

За спостереженнями, більшість сучасних дітей ростуть із мрією стати зіркою. З юного віку просять батьків  відкривають відеоблоги у соцмережах. На жаль, багато батьків ставляться до таких речей скептично, а дарма: це може стати в майбутньому їхньою професією. Треба вчасно помітити ініціативу дитини та підтримати.

   3 гри для розвитку артистичних навиків

Більшість з нас народжуються з артистичними нахилами, варто лише згадати себе у дитинстві. Ми охоче копіювали тварин, імітували поведінку та манеру говорити різних людей, а банка з шампунем перетворювалась на мікрофон. З часом артистичні риси штучно «приглушуються», адже багато хто вважає їх проявом несерйозності. Але більшість дітей залюбки підтримає батьківську ініціативу час від часу займатись іграми-вправами на розвиток артистичних здібностей. Вони виглядають несерйозно, але застосовуються педагогами в акторських школах.

                                    Акторська гра у м’яч

    

                                                                              

Найкраще грати у компанії 4-5 чоловік. Всі сідають у коло і кидають один одному м’ячик, проговорюючи слово, яке зображує той чи інший прояв емоцій чи дію.

Зображувати потрібно одразу, як отримав м’яч, без роздумів. У цьому сила імпровізації. Ця вправа допомагає розкрити емоційний потенціал, тренує розкутість.

Наприклад, перший гравець кидає іншому м’яч і каже: «Я лечу!» Той, хто зловив, починає зображувати політ (відкладати м’яч не обов’язково). Завдання — максимально передати слово в емоції. Варіантів безліч: «Я плачу», «Я сварюсь», «Я захоплений», «Я знітився». Важливо швидко переключатись з емоції на емоцію. 

                                  Скоромовлення

Влаштовуйте родинні змагання з найкращого виконання скоромовок. Дикція — запорука вдалого виступу дитини. Говорити зі сцени треба не просто виразно, а й дуже чітко. У цьому допоможе тренування мовленого апарату.

Пропоную кілька улюблених для вашого тренування з дітьми:

Вередували вереднички, що не зварили вареничків. Не вередуйте, вередниченьки, ось поваряться варенички.

Біжать стежини
Поміж ожини
І вже у Жені
Ожина в жмені

Ґава ґаву запитала:
– Ти на ґанок не літала?
– Не літала я на ґанок,
То й проґавила сніданок

Бук бундючивсь перед дубом, тряс над дубом бурим чубом. Дуб пригнув за чуба бука. Буде букові наука.

                         "Зоопарк та музичний Крокодил"

Діти обожнюють цю гру – вона допомагає тренувати уяву та образне мислення, здогадливість. Правила прості: гравець зображує тварину чи птаху, використовуючи всі доступні методи — звуки, жести, рух. Можна розігрувати сценки з тваринами за участю кількох дітей та дорослих.
Варіантом гри може бути «Музичний Крокодил» з картками, на яких написані слова відомих пісень. Той, хто витягнув картку, має без слів зобразити стрічку з пісні, щоб її назвали інші учасники.