ТЕМА ТИЖНЯ "ЦІКАВО ПРО ПОСУД"

Меламін та інший пластик: найгірше дітям?

Посуд із меламіну часто пропонують як посуд для дітей. Красиві ложки з ведмедиками та тарілочки з казковими візерунками за кругленьку суму… Та, звісно, не можна ж економити на дітях! – думає матуся і купує дитині спеціальну дитячу пластмасову ложечку, пластмасову тарілочку а до того і пластмасову чашку-непроливайку. В безпеці засумніватися навіть у голову не приходить, адже посуд же розроблений спеціально для найменших дітей!

Справа в тім, що під час використання меламінового посуду в їжу потрапляє формальдегід. Ця речовина діє поступово та може спровокувати алергію, захворювання верхніх дихальних шляхів, екземи, згубно впливає на печінку, нирки, селезінку, шлунок, кров, може викликати навіть рак. 

Ще одна небезпека красивих малюнків на меламіновому посуді – вони не покриті захисною емаллю. Відтак, уже після нетривалого використання такого посуду малюнки можуть стиратися, а це означає, що ви (чи ваша дитина, у випадку, якщо йдеться про дитячи посуд) разом із корисними домашніми стравами з’їдаєте і шкідливі фарби, що часто містять свинець, нікель, мідь або інші небезпечні сполуки.Якщо ви досі вагаєтеся, чи варто викинути меламінову тарілку, додамо: у багатьох країнах посуд із меламіну вже заборонений для продажу.

Викиньте врешті алюмінієвий посуд!

Алюмінієвий посуд – небезпечний посуд для дітей. Якщо кілька разів дати дитині їжу із такого посуду, звісно, ніхто від неї не помре. Але якщо ви регулярно готуватимете дитині в посуді з алюмінію, не дивуйтеся, якщо дитина буде надміру збуджена. А якщо їсти із такого посуду роками, хронічне отруєння алюмінієм може викликати одне із вищенаведених захворювань.агенна отрута, що діє на генетичному рівні.

Мідний посуд: остерігайтеся патини!

Мідь дуже легко окислюється, особливо в кислому середовищі. Тому для приготування кислих страв такий посуд не годиться, адже сполуки міді потраплятимуть в їжу, а разом із їжею і в організм.

При окисленні на міді з’являється зеленувата плівка – патина. При готуванні вона розчинятиметься в їжі, отруюючи її. Тому за мідним посудом потрібно ретельно доглядати: ретельно витирати після миття всю вологу і ретельно чистити патину, що з’явилася.Відтак, мідний посуд без покриття годиться хіба що для приготування холодних та некислих страв. І то за умови, що після приготування їжу одразу ж перекладуть в інший посуд. Так, деякі шеф-кухарі збивають білки лише в мідному посуді – в жодному іншому вони не вийдуть такими густими.

Щоб зробити мідний посуд більш безпечним, сучасні виробники покривають внутрішню частину посуду інертним матеріалом, таким як, до прикладу, нержавіюча сталь. Утім, такі покриття не вічні. І вже справа кожної господині подбати про безпеку та простежити, чи не стерлося внутрішнє інертне покриття.

«Підводні камені» кераміки – розпис яскравими фарбами

Керамічний посуд – інертний та цілком безпечний для використання. Щоправда, і тут потрібно мати знання про можливі небезпеки, аби не стати жертвою своїх же естетичних уподобань. Річ у тім, що для розпису кераміки нерідко використовують фарби із вмістом свинцю, нікелю та міді. Красивих барвників може вистачити, щоб отруїти людину, яка регулярно п’є чи їсть із такого посуду.

Ще одна особливість – навіть якщо продавець має сертифікат безпеки – це зовсім не є гарантією того, що у виробі немає свинцю. Так, навіть при перевірці безпеки товару контролюючі органи зазвичай проводять дослідження самої кераміки, нехтуючи матеріалом, з якого зроблено розпис.

Тож, екологи не рекомендують використовувати для харчових цілей тарілки чи горнята, розписані зсередини яскравими фарбами. Особливий ризик становлять яскраво-червона та жовті фарби, у яких дуже часто є свинець чи нікель, а також яскраво-зелена, яка часто містить мідь.

Срібні ложки і тарілки: добре, коли небагато

Загальновідомою є користь від води, що постояла у ємності із срібною кулькою (хоча для цього підійдуть й інші вироби зі срібла). Срібло і справді має здатність знищувати хвороботворні мікроорганізми у воді та водних розчинах. Відтак, мати вдома срібну ложку – не лише безпечно, але й корисно. Проте користуватися посудом із срібла варто в міру. Якщо ви їстимете срібною ложкою із срібної тарілки та питимете із срібного кухля – нічого доброго із цього не буде. Надмір іонів срібла в організмі може викликати розлади нервової системи, часті головні болі та навіть цироз печінки!

Тож, обираючи посуд, пам’ятайте – посуд повинен бути максимально інертним, і найкраще, коли жодні мікрочастинки не потраплятимуть із посуду до їжі!

Старі добрі дерев’яні ложки: головне добре відмити

Можна вдатися до крайнощів та спробувати замінити більшість посуду (принаймні для споживання) на дерев’яний. Ще кілька поколінь тому в Україні здебільшого використовували саме такі тарілки та ложки – здебільшого виготовлені із липи. Таке кухонне начиння справді екологічно безпечне і не стане джерелом шкідливих металів чи синтетичних сполук. Єдина загроза – кишкові інфекції, адже такий посуд важко ретельно вимити. Чистити його доведеться сіллю або оцтом, оскільки сучасні агресивні засоби для чистки не годяться – ви не зможете вимити засіб із деревини, відтак, частково він потраплятиме вам до їжі.

Посуд із нержавіючої сталі

Посуд із нержавіючої сталі є достатньо безпечним (особливо, якщо порівнювати його, скажімо, із пластмасовим чи алюмінієвим посудом). Адже правильне поєднання заліза, нікелю та хрому робить такий посуд інертним. Щоправда, не всі з цим погоджуються. Існує чимало досліджень, що доводять протилежне: іони нікелю та хрому таки потрапляють до їжі із стінок посуду.Купуючи, запитайте у продавця сертифікат якості. А якщо такий виріб уже у вас вдома і ви помітили, що продукти, які залежуються в такому посуді, мають специфічний металевий присмак – це однозначно означає, що купили ви неякісний та небезпечний товар.

Емальований посуд – орієнтуйтесь на колір

Ну, і врешті про приємне. Емальований посуд практично повністю інертний, тому в ньому ви можете готувати і кислі страви, і молоко, що дає лужні реакцію, і без страху давати в такому посуді їсти дітям.

Емальований посуд – безпечний посуд для дітей.

Проте і тут є кілька застережень: не користуйтеся надбитим емальованим посудом. Жовтувато-коричневі плями на дні чи стінках посуду свідчать про те, що захисне емальоване покриття тріснуло, відтак, до їжі потраплятимуть йони металів. Не варто користуватися таким посудом.

Ще одне застереження стосується кольору виробу із внутрішньої сторони.

Безпечні кольори внутрішньої сторони емальованого посуду: білий, кремовий, сіро-блакитний, синій та чорний.

Особливо небезпечний емальований посуд, покритий зсередини червоним, жовтим та коричневим кольором.

Скло – ідеальне, бо інертне

Ще один інертний, а отже, екологічний та безпечний матеріал, який з певністю можете використовувати на кухні, – скляні вироби. У них можна як готувати, так і подавати чи зберігати будь-які вироби. А оскільки скляні вироби нині на ринку представлені і термостійкі, і ударостійкі, то вибрати тут є з чого.

Посуд із чавуну можна передавати із покоління в покоління

Чавунний посуд безпечний. Щоправда, такий посуд без покриття емаллю може віддавати у їжу незначну кількість заліза. Однак залізо не вважається небезпечним для здоров’я. А якщо чавунний посуд прокалити з олією, вона заповнить його пори, і жодні сторонні речовини в їжу з посуду не потраплятимуть.

Чи безпечний силіконовий посуд?

Силікон порівняно новий матеріал, тому досліджень про його безпеку наразі небагато. З одного боку, силікон вважається дуже інертним матеріалом, що дозволяє його використання навіть у хірургії. З іншого боку, під час використання силіконового посуду відбувається його нагрівання. Окрім того, відкритим є питання якості барвників.